Сертифікація – широко відома та поширена форма підтвердження якості товару чи послуги. Це процедура, за допомогою якої акредитований орган із сертифікації документально (видачею сертифікату) підтверджує відповідність продукції або послуги встановленим до неї вимогам.
З 01.01.2018 р. втратив юридичну силу Декрет Кабінету Міністрів України «Про стандартизацію і сертифікацію» №46‑93 і, відповідно, припинила своє існування Державна система сертифікації України (відоміша під своєю колишньою назвою – система УкрСЕПРО).
Скасування УкрСЕПРО, однак, не означає скасування сертифікації як процедури взагалі.
Зверніть увагу!
Якщо на продукцію поширюється дія хоча б одного технічного регламенту України – оцінка відповідності продукції вимогам цього технічного регламенту з подальшим декларуванням відповідності – обов’язкова.
Для консультаций що до проведення сертифікації та отримання сертифікату ЗВЕРТАЙТЕСЬ до нас:
E-mail: info@ukrsepro.in.ua
Наші телефони:
+38 050 715 09 91
+38 067 375 09 59
+38 093 354 84 96
Як підтвердити якість продукції?
Скасування системи УкрСЕПРО не відкидає можливості підтвердити сертифікатом якість продукції, а навпаки, полегшує виробникам можливість її отримання. На заміну сертифікату УкрСЕПРО надійшов добровільний сертифікат відповідності, виданий органом із сертифікації, акредитованим Національним агенством з акредитації України (НААУ) на виконання сертифікації продукції, процесів та послуг відповідно до вимог чинного в Україні міжнародного стандарту ДСТУ EN ISO/IEC 1706.
У разі добровільної сертифікації заявник самостійно визначає обсяг вимог до продукції за погодженням з органом із сертифікації. Звернутися за добровільною сертифікацією може виробник, продавець, споживач, орган влади чи громадська організація.
Як проводиться добровільна сертифікація?
Сертифікація може здійснюватися:
– на одиничний виріб;
на партію продукції (виробів);
-на продукцію, яка випускається серійно.
Орган із сертифікації, враховуючи особливості виробництва, можливі витрати заявника та інші фактори, визначає схему (модель) сертифікації, включаючи до неї такі види робіт:
-обстеження виробництва;
атестація виробництва;
сертифікація (оцінка) системи якості;
-випробування із метою сертифікації (обов’язкова процедура).
Випробування продукції як обов’язковий етап сертифікації виконують акредитовані випробувальні лабораторії за допомогою методів, які визначені відповідними нормативними документами.
Також сертифікація продукції, що серійно випускається, передбачає технагляд за виробництвом протягом терміну дії сертифікату.
Терміни дії сертифіката
Залежно від схеми сертифікації продукції, що встановлюються конкретним органом сертифікації, термін дії сертифіката відповідності на продукцію може становити:
Моделі (схеми) сертифікації
1. Одиничний виріб (з ідентифікацією номера виробу) 12 місяців.
2. Партія продукції (з ідентифікацією серійних номерів виробів чи загального обсягу партії в одиницях її виміру)12 місяців.
3. Сертифікація продукції за схемою з аналізом документації, поданої заявником (без обстеження виробництва) до одного року.
4. Сертифікація продукції за схемою із обстеженням виробництва до двох років.
5. Сертифікація продукції за схемою з атестацією виробництва до трьох років.
6. Сертифікація продукції за схемою із сертифікацією (оцінкою) системи управління якістю виробництва до трьх років.
Документи, необхідні для сертифікації продукції
Для імпортної продукції:
Технічний опис продукції;
Наявні сертифікати, протоколи випробувань;
Зразки продукції.
Для вітчизняної продукції:
Технічні умови, ДСТУ або ДСТУ (при добровільній сертифікації);
Конструкторська (технологічна) документація;
Експлуатаційна документація (паспорт, посібник з експлуатації тощо);
Зразки продукції.
Альтернативи сертифікації у системі УкрСЕПРО
Якщо виробник має намір експортувати свою продукцію, варто звернути увагу на загальноприйняту міжнародну сертифікацію (Євросертифікація – СЕ, Сертифікація Митного союзу – ЄАС та ін.).
Чому скасували сертифікацію УкрСЕПРО?
1993 року було прийнято Декрет Кабінету Міністрів «Про стандартизацію і сертифікацію» № 46-93. Це започаткувало Систему сертифікації УкрСЕПРО. Також Наказом Державного Комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 28 від 01.02.2005 р. було затверджено Перелік продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації в Україні.
Але обов’язкова сертифікація мала низку недоліків, головними з яких стали:
Виробники ставилися у рамки вимог ДСТУ, багато з яких втратили свою актуальність. Якщо продукція не відповідала цим вимогам, вона просто не могла потрапити на ринок.
У разі проходження процедури обов’язкової сертифікації відповідальність за дозвільний документ ніс орган із сертифікації, а не заявник/виробник.
Таким чином, Декрет Кабінету Міністрів України № 46-93 та Наказ Державного Комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 28 від 01.02.2005 р. втратили свою силу, та Державна система сертифікації припинила своє існування.